Як покращити взаємини батьків із дітьми?
Коли дитина з’являється на світ, батьки радіють їй, адже вони дочекалися це диво! Вони так сильно про це мріяли і всім серцем хотіли народити дитину!
Проблема відносин батьків та дітей
Діти приходять у цей світ абсолютно чистими та безтурботними. Вони такі милі, тішать оточуючих і на них покладають великі надії… Але система світу створює всі умови для того, щоб дати дітям спокій, не втручатися в їхнє життя, словом, щоб вони не приносили плоду на землі. Але з появою дитини на нас лягає відповідальність за її виховання та становлення її як особистостей. Коли ми займаємося вихованням, наше серце має бути чистим і бути прикладом для дітей. Перш ніж виховувати інших, треба почати з самого себе. Бог вважає, що немає кращого виховання, ніж наочні приклади, не лише в церкві, на людях, а й удома. Великою буде та людина, яка дотримується того, що чує.
Поліпшити взаємовідносини між батьками та дітьми
Итак, чтобы улучшить взаимоотношения с детьми:
1. Ми маємо стати прикладом
Діти – нагорода від Бога. У Біблії сказано, що, хто не дбає про своїх домашніх, той – гірший за невірного. “Якщо хто про своїх і особливо про домашніх не дбає, той зрікся віри і гірше за невірного.” (1 Тимофію 5:8).
Якщо я першим прийшов до церкви з моєї сім’ї, то я в цьому маю стати прикладом. Щоб, дивлячись на мене, освячувалися мої, ще невіруючі, діти та чоловік. Чоловік освячується дружиною, якщо вона дотримується принципів, які пізнає в церкві та в Біблії. Те саме стосується і дітей. Якщо ми лише вимагатимемо, самі не дотримуючись цих принципів, то виховання не принесе результату. Дітки беруть приклад із батьків. Якщо ми хочемо, щоб наші діти читали Слово Боже і служили іншим людям і Богу, то нам самим потрібно це робити. Якщо ми не хочемо, щоб діти проводили час в інтернеті, ми не повинні його там проводити. У Євангелії від Матвія 5:17 Ісус каже: “Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити Я прийшов, але виконати”. Діти, дивлячись на нас, коли ми виконуємо закони і дотримуємося життєвих принципів, наслідуватимуть нас. У нас є відповідальність за певну роботу вдома, і діти теж повинні її мати, виходячи з їхнього віку. Своїм прикладом вірності та сталості ми допомагаємо діткам бути більш прив’язаними до сім’ї.
2. Більше уваги приділяти взаєминам, ніж правилам
Якщо на перший план сімейного життя поставити лише виконання обов’язків, то життя стане сухим і нудним. Ніхто не цінуватиме один одного в сім’ї, не буде дружби. Коли діти бачать ці порушені стосунки, вони такі ж взаємини побудують й у майбутніх сім’ях. Краще приділяти один одному більше уваги та служити своїй сім’ї. “Хто хоче бути більшим – будь меншим!” Бог також не хоче, щоб ми виконували закон без любові. У Повторенні Закону
6:5-9 говориться, щоб ми навчали своїх дітей заповідям і вселяли їх в дитячий розум.
«… і люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю та всіма силами твоїми. І нехай будуть слова ці, які Я наказую тобі сьогодні, у серці твоїм; І вселяй їх дітям твоїм і говори про них, сидячи в домі твоїм і йдучи дорогою, і лягаючи та вставаючи; і нав’яжи їх на знак на руку твою, і нехай вони будуть пов’язкою над очима твоїми, і напиши їх на одвірках дому твого та на брамі твоїй.»
Бо заповіді Божі побудовані на любові, повазі, взаємодопомозі та побудові довірчих взаємин!
3. Передавати дітям віру в Живого Бога
Слово Боже проливає світло на будь-яку ситуацію. Переконуйте дітей у тому, що якщо вони будуть жити з Біблією, то їм від цього буде лише краще. І самі звичайно робіть тільки так.
4. Батькам потрібно вміти, хотіти та знаходити час, щоб вислуховувати своїх дітей
Якова 1:19 каже: “…кожна людина нехай буде швидка на слухання, повільна на слова…” Батьки хоч і мають владу, але не знають, чим живуть їхні дітки. Здебільшого ми, батьки, лише самі говоримо, але не чуємо те, що хочуть сказати діти. Тому вони йдуть на вулицю, щоб отримати там допомогу та пораду. Якщо на дітей чинити тільки тиск, цим ми показуємо їм свою слабкість. Треба стати з дитиною на один рівень і розмовляйте з нею на рівних, щоб вона відчула себе особистістю. Їхні вчинки та звички, принесені зі світу, повинні бути зменшені. Заберіть звелич і командний тон, щоб стати авторитетом для своїх дітей.
5. Проводьте з дітьми час
Метушня відбирає багато часу в нашому житті, в результаті чого, взаємини з дітьми перетворюються просто на розбирання. Влаштовуйте сімейні обіди, пікніки, виходьте на природу, грайте з дітьми у їхні ігри. Тоді діти прагнутимуть дому, а не тікатимуть із нього.
6. Не вважайте, що Ви завжди маєте рацію
Ми ростемо та розвиваємося разом з дітьми. Часто вони говорять і відзначають правильні речі і навіть виховують нас. Ми не завжди і не в усьому маємо рацію! Визнайте свої помилки!
7. Не майте до дитини упереджене ставлення після покарання
Іноді ми “оголошуємо війну” нашим дітям тривалим мовчанням (чи чимось іншим). Але у відродженоїлюдини не повинно бути упередженості. Через деякий час потрібно дати дітям зрозуміти, що ми їх любимо! Навчіться розрізняти особистість та провини. Категоричність потрібна до провин, а не до особистості. Часто ми воюємо з особистістю, довго тримаючи образу на своїх дітей. А до скривджених батьків дітки не повертаються. Після покарання виявите любов до особистості, скажіть, що любите свою дитину.
8. Ставлення батьків однакове до всіх дітей у сім’ї
Усі дітки різні! Не можна порівнювати їх або вирівнювати один з одним. Якщо щось вдається одному – це не означає, що інші повинні мати такі ж здібності, і якщо вони не мають, – не треба принижувати їх за це!
9. У вихованні дітей не повинно бути крайнощів
З огляду на те, що деякі батьки взагалі нічого не знають про життя своїх дітей (де вони проводять час, з ким, коли повертаються додому тощо), інші батьки виявляють зайву опіку. І те, й інше згубно відбивається на вихованні дитини. Вчіться довіряти дітям. Для цього потрібно наставляти їх ще на початку шляху: “Настав юнака на початку шляху його: він не ухилиться від нього, коли й постаріє” (Приповісті 22:6), тоді будемо в них впевнені і не хвилюватимемося, бо ми їх довіряємо Богові.
Сьогодні життя до нас жорстоке, тому доводиться бути твердим, але при цьому мати ніжне серце, що любить. Виховання без кохання – жорстке виховання. А запекле серце не може нічого робити по-Божому!
Любите своих детей по-настоящему!!!Любіть своїх дітей по-справжньому!!!
.
Пастор церкви “Сила Любові” Лариса Криворучко
