Спасіння дитини після перфоративної виразки і спаєчної хвороби

Ми живемо у світі несправедливості, зла, ризику і повному неочікуваних ситуацій. Якщо приємні моменти ми зустрічаємо в житті з радістю, то такі, як хвороба, а особливо дитяча, для нас стає справжнім випробовуванням.

Наша сім’я зустрілася з таким випробовуванням, коли нашому старшому сину було 6,6 років. Обоє наших хлопчиків майже одночасно захворіли на вірусне захворювання. Їм призначили однакове лікування. Але у старшого сина через три дні почав боліти живіт, і він відмовлявся їсти. Коли ми звернулися до лікарів, нас відправили на консультацію до гастроентеролога, сказавши, що то проблеми з підшлунковою залозою. Хоча за все життя дитина ніколи до того часу не мала проблем із болем у животі. На наступний день ми повинні були їхати в лікарню на обстеження, а син рано вранці почав кричати від гострої болі. Ми викликали швидку допомогу, не розуміючи, що відбувається. Всі були налякані. Слава Богу, що лікар прийняла рішення їхати в першу дитячу лікарню. Там Тимофія швидко оглянули, зробили певні обстеження і повідомили мені, що у нього перфорована виразка 12-персної кишки, і що його негайно потрібно оперувати. Вони викликали досвідченого лікаря з іншої дитячої лікарні, бо не наважувалися проводити операцію такої складності у дитини віком 6 років.

Ми з чоловіком віруючі люди, ми завжди молимось за наших дітей і нашу сім’ю! І в цій складній ситуації ми постійно в молитві просили Господа про спасіння сина!

Ми були в розпачі! Слава Богу за нашого пастора Ларису Миколаївну, яка нас дуже підтримала в молитві і ободренні, і за нашу церкву, яка молилась за Тимофія, як за свого сина!

Лікарі говорили, що операція може тривати 3 години і більше, але я молилась, щоб вона тривала не більше години! І Слава Богу, через 50 хвилин Тімошу прооперували. Я не розуміла, чому це трапилось, адже діти харчувалися дієтичної їжею і тільки вдома! Хірург мені пояснив, що виразка була стресова, а стрес спричинив вірус, яким наш син захворів 5 днів тому. Звісно ніхто не міг таке передбачити.

Цією операцією наше випробовування не закінчилося. Рівно через тиждень Тимофію стало гірше. У нього діагностували спаєчну хворобу, що призвело до другої операції. Сказати, що я була в розпачі – нічого не сказати! Я могла тільки постійно молити Бога про спасіння сина. Але і всі брати і сестри нашої церкви “Сила Любові” не переставали молитися за нього. Друга операція теж закінчилась швидко і успішно. Тимофій вже набагато швидше почав пити воду, їжа почала засвоюватись, він одужував швидко!

Ми надзвичайно вдячні Богу, пастору, всій нашій церкві, батькам, які підтримали нас у складній ситуації. Ми з чоловіком ще більше зблизилися під час такого випробовування! Вже минуло 2 роки з того часу, наш син прекрасно себе почуває, дякуючи Богу!

А мені на розум приходять іноді питання: а якби не в ту лікарню? А якби не викликали іншого хірурга? А якби?.. Статистика говорить, що в подібних ситуаціях велика кількість летальних випадків. Ми ж вірили нашому Богу, що з Ним є тільки один випадок – ПЕРЕМОГА! Довіряйте Господу, що навіть найскладнішу ситуацію Він має силу обернути на успіх!

Альона, 33 роки, м. Київ

 

4 комментария

  1. Такое пережить без Господа просто не возможно. Слава Богу, что Господь уберег и спас сына, что дал сил это пережить.

  2. Алёна:

    Спасибо за Ваши свидетельства! Они очень поддерживают и помогают сохранять доверие Богу, что я не одна и Он рядом в любой моей ситуации.

  3. Лена:

    Бог Живой и действенный в жизни каждого, а больше всего у тех, кто уверовал!!! Ему Одному слава!

  4. Неля Іванівна:

    Слава нашому Господу. А вас нехай Господь укріпляє і щоб на цьому скінчилися всі випробування.

Добавить комментарий для Лена Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *